Існує легенда, що ніколи так сильно не брешуть, як після риболовлі і перед виборами. Правда це чи ні, певне відповідь на це запитання знає сам Бог. Та, якщо цю фразу передавалася з покоління в покоління, можна припустити, що в ній є здорове зерно. Далі на yes-zhytomyr.
Та й загалом політика це сфера діяльності до якої з давніх-давен було чимало запитань, натомість відповідей було в рази менше. Чому? Подейкують, що хто б не прийшов до влади, все всім добрим не будеш.Звідси й починаються бунти, страйки, державні перевороти, кулуарні інтриги, змови, зради. Одним словом політика, то неймовірно складно, для пересічного громадянина. А хто вариться у цій кухні, для них просто і очевидно.
Вибори: що це? З чим їх їдять?
Передбачене законом і Конституцією голосування громадян, в результаті якого формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління.
Історичні факти свідчать, що перші вибори більше нагадували народні збори, де все вирішувалося в одному місці і рішення приймалися методом підняття рук.
Цікавий метод голосування був притаманний древньому Риму і Греції, де підкидали догори чорні або білі глеки, де білі означали “Так” і “Ні” були чорного кольору.
Що ж стосується славетних український козаків, то наші воїни голосування проводили методом кидання шапок на дві купи “За” і “Проти”. На якій купі було більше головних уборів таке й рішення приймалося.
Звісно, що з плином часу весь механізм перетворився на всім відомі 3-х метрові бюлетені і виборчі скрині.
Та повернемося до України і нашого рідного міста.
Партія “Слуга народу”
Для покоління, яке своє життя провело у складі СРСР слово Ісус стояло на другому місці після слова “Партія”. А для тих, хто народився на зламі СРСР і Незалежної України “Партія” із переказів бабусь і дідусів це був якийсь абстрактний об’єкт, якого чомусь побоювалися, виконували всі вимоги і у разі кроку вліво чи вправо, мав бути розстріл. Як мінімум таке враження склалося в тих хто народився в останньому десятилітті минулого тисячоліття.
В 2016 році на політичній мапі України з’явилася партія, якій судилося увійти в історію України, як щось нове, небачене до того, щось з новим поглядом і абсолютно небаченим вектором. Щоправда, першою назвою партію була “Партія Рішучих Змін”
З 2016 по 2020 роки партії вдалося перетворитися з темної конячки в щось грандіозне, в щось більше ніж політична сила, а просто в невід’ємний елемент механізму державотворення.
Житомирщина
До нашого міста партія прийшла офіційно в 2020 році, коли зайняла 2-ге місце у виборах до Житомирської міської ради з відсотковим бар’єром 13,81 пропустивши вперед лише партію “Пропозиція”, які отримали майже 32% голосів виборців.
Щоправда, до того в вересні до міста приїздив новоспечений президент України і сам представив майбутніх кандидатів на вибори. Іншого вибору після блискучої перемоги Володимира Зеленського у його команди в Житомирі не залишилося варіантів, як увійти до тріумфаторів гонки.
Першим офіційним місцем дислокації було обрано історичне місце, а саме вулицю Михайлівську 8/1. Оргкомітет партії на перших порах у нашому місті був збудований на невеликій кількості обранців, але свою функцію вони впевнено виконували. Серед них такі відомі персони, як Михайло Ромась, Людмила Кицак, Віктор Євдокимов, Тетяна Грищенко і Арсеній Пушкаренко.
Наше місто під час виборів продемонструвало неабияку довіру до нової політичної сили, яка стрімко увірвалася не лише в політичне, а й в буденне життя українців. Такі результати підкреслюють, що наша область прикипіла серцем до партії і здебільшого причиною такої закоханості стала не політика, а ім’я того, хто у вересні від партії став Президентом нашої Батьківщини.