Веселий, з посмішкою на обличчі і у військовій формі — саме так запам’ятали українці молодого хлопця, який став «очима Азовсталі». Він – пресофіцер полку «Азов», який документував війну. Його фото облетіли увесь світ і стали одним з символів незламності. Після чотирьох місяців полону йому вдалося повернутися додому, на рідну Житомирщину — в Малин. Як це? Та що відомо про Дмитра? Житомир Yes розповість про талановитого і надзвичайно сильного юнака більше. Його очі, як і об’єктив, багато чого встигли побачити.
Родина «Ореста»
В Дмитра є сестра Дарія, менша на 8 років. Вона з неабияким захватом та запалом розповідає про брата — він без перебільшення її герой. Чекала сина Ірина Юрченко. Жінка брала участь в акціях та навіть організовувала фотовиставки, робила все, що було в її силах, аби про азовця Дмитра не забули. При собі завжди була фотографія усміхненого сина.
Цікаво, що хлопець з дитинства мріяв стати фотографом, а в 3-4 роки маленький Дмитро вже позував з фотоапаратом. Його моделлю була Дарія, а базові знання він отримував у фотогуртку. Це було навчання методом проб та помилок.
Звичайно, можна лише уявити, якою емоційною була зустріч рідних, Ірина Юрченко та Дарія почали посміхатися. В інтерв’ю вони бажали того ж іншим жінкам, дружинам і матерям, донькам, сестрам дочекатися своїх захисників. Їх з донькою він зустрів з квітами. Жінка не вірила, що її сина звільнили, аж поки не відчула обіймів.
Шлях від Малина до Майдану
Певний час юнак навчався в Польщі, але після початку Революції Гідності повернувся в Україну, проводячи багато часу на Майдані. Трохи згодом він пішов в армію, а в лавах Нацгвардії Дмитра відправили в Маріуполь. Після 2-3 років служби він захотів потрапити в загін «Азов» і розвиватися як військовий фотожурналіст. В 2017 році мрія Дмитра збулася, він почав свій шлях зі звичайного солдата, далі став зв’язковим, а на початку 2021 року — пресофіцером.
Він став «очима Азовсталі», а наступні фото облетіли весь світ і принесли йому славу, народну любов. Роботи здобули чимало перемог на міжнародних конкурсах.
Маріуполь
21 вересня Україна повернула захисників Маріуполя, в Чернігівській області відбувся обмін, а серед звільнених полонених був і «Орест». Він казав:
«В перший день вдома я пішов до барбершопу, підстригся і побрився. Я ніколи не хотів виглядати жертвою».
І ці слова вже досить красномовно характеризують Ореста, його особистість. Знімки стали символом незламності української нації. Ці світлини зробили фотографи Костянтин і Влада Ліберови, відомі TIME’s Top 100 Photos of 2022.
Вони розповідали на своїй сторінці в Інстаграмі про те, що написали світлому і такому сонячному хлопцю, що він герой, щоб повертався додому живим. Не чекали відповіді, та Орест все ж подякував за надихаючі фото. Побачити молодого хлопця з Малина Житомирської області може кожний, його світлини сильні духом, як і сам юнак.
Життя після полону
Він сильно схуд, на світлинах це добре видно. Після полону хлопець, як і інші українські полонені, пройшли необхідні медичні обстеження. Всім потрібне лікування і реабілітація, психологічна допомога, та рідна домівка і коло друзів, рідних лікує.
В Малині на рекламних щитах можна зустріти фото з Дмитром. Цей факт його вкрай збентежив, навіть шокував. Його роботи розлетілися по всьому світу, що вже казати про Житомирщину.
Цікаво, що після звільнення з полону саме Дмитро Козацький першим порушив тишу. На своїй сторінці в Інстаграмі він подякував всім українцям за підтримку, а також за щирі привітання, поділився власним щастям — можливістю обійняти рідних. Це треба цінувати. Додав Дмитро, що боротьба продовжується і потрібно ще докласти зусиль задля того, щоб повернути тих, хто ще не вдома.
