Через кілька десятиліть настане день, коли весь світ буде згадувати події столітньої давності, що назавжди увійдуть в історію під назвою “Велика Вітчизняна Війна”. Хто і як буде його згадувати, або ж відзначати, то вже інше питання. Попри майже століття, що минуло з тих часів, в сучасній Україні нерідко можна наштовхнутися на меморіали, які встановлені в пам’ять про ті страшні роки. Для сучасного покоління і поколінь прийдешніх, вони щось на кшталт нагадувань в телефонах, які своїм мовчазним виглядом застерігають їх від повторення кровопролиття, яке наша земля вже бачила неодноразово. Далі на yes-zhytomyr.
Житомирський танк. Загальні уявлення
Танк №945 для містян і гостей Житомира завжди був чимось більшим ніж просто пам’ятником, який мовчки нагадував про болючі миттєвості літопису столиці Полісся, але й водночас цей військовий транспорт став героєм, та про це згодом. Для тисяч українських родин саме цей танк став місцем першого поцілунку, а дехто саме тут розпочав свій бізнес з ділової зустрічі, для туристів це була безсумнівна родзинка міста. А скільки сліз, як розчарувань, так і радості, було пролито поруч з танком, адже в кількох метрах від колишнього монумента знаходилася автостанція. Для Житомира цей танк став одним із символів міста і навряд хто буде з цим сперечатися, та як і будь-що у світі він має свою історію.
1965 рік і не лише
20 річниця перемоги над фашистською Німеччиною, саме в честь цієї події і було встановлено легендарний “Т-34” на головній площі Житомира. Танки цієї моделі виготовлялися з 1939 по 1948 роки і основними їх операторами були СРСР та Китай.
Віднести нашого героя можна до танків середньої класифікації з вагою близько 30 тонн.
“Залізні конячки” цієї модифікації відіграли “основну скрипку” у вигнанні фашистів з двічі окупованого Житомира. Цікаво, що саме цей танк, участі в боях на території нашої області не брав, як мінімум так стверджують краєзнавці, чого не скажеш про його побратимів.
Ідеологом створення даного меморіалу став архітектор Грінченко і подейкують деякі джерела, що цей пан приклав руку до створення ще одного чоловіка, чий пам’ятник впав в 2014 році.
А ось, власне, і найголовніша тема нашої розмови. Виявляється, що танки даної модифікації взагалі не брали участі в визволенні Житомирщини і саме наш герой “переможець”, а його ще й так іменують, було виготовлено за 3500 кілометрів від Батьківщини Сергія Корольова, а саме в російському місті омськ. Повідомляють, що в 1965 році танк залізничними шляхами було доставлено до Житомира, звідти на танковий завод в Новогуйвинське. Там нашого героя було пофарбовано і нанесено саме ті три цифри “945”, як кажуть автомобілісти перед продажем старого авто: “Нафарбували губи”. Згодом “залізного коня” було встановлено на головній площі Житомира, як символ перемоги над фашистами. Дещо нижче, на кам’яному постаменті було додано напис на гранітній дошці: “Радянським воїнам від Житомирян”. Чи дійсно від житомирян, питання відкрите і відповіді на нього напевне вже не буде.
ХХІ століття
Чималий відсоток містян вважали одну з туристичних родзинок міста муляжем, та 2010 рік змусив скептиків замовчати, адже тогорічний парад 9 травня прикрасив саме наш герой, який своїм ходом їхав в почесній колоні.
2022 рік став для “переможця” роком переїзду і рішенням міської влади, яке було прийнято не без ініціативи містян, “Т-34” було перевезено на інше місце до вічного вогню на Корбутівку.
Такий крок був продиктований подіями того важкого року для України, але списувати танк ніхто не став. Місто не попрощалося з символом Житомира і певне це найголовніше, згадуючи деякі факти.
Міська влада дала обіцянку після перемоги над іншими ворогами, повністю відремонтувати головну площу міста, але зберегти її назву, та найголовніше в цій історії слово “Перемога”.